Зараз вже можна точно сказати, що повернення США до старої ролі в демократичному світі навряд чи станеться. Цікаво, як нинішня адміністрація розуміє велич Сполучених Штатів? Коли і в якому контексті велич, до якої треба повернутись, була максимальною? Мабуть що після Другої Світової, коли розпочався їх шлях до світового домінування, а максимум припав на спадщину Рейгана, який проголосив метою перемогу над Імперією зла. Після закінчення Холодної війни і розпаду СРСР США отримали лаври переможця і світового жандарма. Хоча було не без факапів – Корея, В”єтнам, але союзники по НАТО визнавали роль Сполучених Штатів цілком.
Весь цей час контекстом було протистояння Радянському Союзу. Період Другої світової це інше. Бо там було не все однозначно – яку свиню варто було зарізати і союзні відносини с Радянським Союзом склались ситуативно. Свою окупаційну зону СРСР також отримав за сприяння Рузвельта і Черчіль скоріше вимушений був погодитись з цим, ніж підтримував таке рішення. І саме з Фултоніської промови Черчіля, за словами Р. Рейгана, народився сучасний Захід з американським лідерством і глобальною присутністю, НАТО і політикою стримування комунізму. Але провідна роль Сполучених Штатів по факту сформувалась внаслідок гігантських прибутків і розвитку економіки під час війни, відсутності необхідності відбудовувати свою країну і поставок для відбудови Європи.
Тепер внєзапно (с) США від цієї ролі відмовляється, бо начебто витрати великі.
Здається Європа швидко оговталась від шоку. Не б”ють глечики, намагаються повернути США до конструктивних перемовин, але принципові зміни в свідомості вже стались. Це ж старі імперії, велич яких була сталою протягом століть, а не три десятки років. Велика Британія, над імперією якої не заходило сонце, Франція швидко згадає, як спалила Москву, це й Туреччина може згадати, до речі. Якщо про своє імперське минуле почне згадувати Німеччина, то в когось подо Ржевом в бєзимянном болоте по ногам рідке й тепле потече. І, головне, тепер ці монстри будуть грати в одній команді, а не один проти одного в різних комбінаціях.
Тож чи втратила Україна шанси після того шоу довбойобів в Білому домі? Може щось втратила, але не напевно, бо шляхи Трампа несповідимі. Перспективи допомоги були як в тому анекдоті – ти смаж, риба буде! Відмовитись від сталої ролі США і шукати якусь незрозумілу велич, то принаймені дивно. Але Україна точно потрібна Європі після того, як Штати вийшли з чату. Зміни пішли вже – Німеччина надає крилаті ракети, Франція теж надає зброю без обмежень на використання і говорить про зміну ядерної доктрини, Великобританія теж має види на лідерство в цьому союзі. Як процес піде скоріш, то може й Штати до тями прийдуть. Тим більш, що навіть питання розміщення в Україні контингенту союзників вирішується.
В України задача одна – не обісратись і розібратись з своїми провідниками. Прибрати від влади зелену наволоч крадіїв, зрадників і дебілів і сформувати притомний уряд національної довіри. Як? А хз, може теж союзники допоможуть. З колоніями ж у них виходило, то в нас має вийти.